Післяопераційна грижа (вона ж вентральна грижа, рубцева грижа) – стан, при якому органи черевної порожнини (кишковик, великий сальник) виходять за межі черевної стінки в області рубця, що утворився після хірургічної операції.

Лікуванням післяопераційної грижі займається хірург. Звертатися до лікаря бажано за перших ознак дискомфорту.

Симптоми післяопераційної грижі

• хворобливе випинання в області післяопераційного рубця;
• біль у животі, особливо при напруженні та різких рухах;
• нудота, іноді блювання.

Методи діагностики післяопераційної грижі

• обстеження у хірурга;
• рентгенографія шлунка та дванадцятипалої кишки;
• гастроскопія (ЕГДС, езофагогастродуоденоскопія)
• герніографія — рентенологічний метод, який полягає у введенні в черевну порожнину спеціальної контрастної речовини з метою дослідження грижі;
• УЗД грижового випинання;
• комп’ютерна томографія (КТ) органів черевної порожнини.

Захворювання зі схожими симптомами

• пупкова грижа;
• грижа білої лінії живота.

Протягом післяопераційної грижі

Післяопераційні грижі на ранніх стадіях є вправними та не супроводжуються больовими відчуттями. Однак при різкому напруженні, падінні, піднятті тяжкості болю з’являються і випинання збільшується. При прогресуванні грижі болючі відчуття посилюються, набуваючи іноді переймоподібного характеру. Одночасно розвиваються млявість кишечника, запор, метеоризм, нудота, відрижка, різко знижується активність хворих, періодично спостерігаються застої калу, що супроводжуються інтоксикацією.

Класифікація післяопераційних гриж:

• малі — не змінюють загальну конфігурацію живота;
• середні — займають частину будь-якої області передньої черевної стінки;
• великі — займають область передньої черевної стінки;
• гігантські — займають дві, три та більше областей.

Ускладнення післяопераційної грижі живота:

• утиск — раптове здавлення грижового вмісту в грижових воротах;
• копростаз – застій калових мас у товстому кишечнику.

Невідкладна допомога потрібна при утиску післяопераційної грижі та появі наступних симптомів:

• нудота, блювання;
• кров у калі, відсутність дефекації та відходження газів;
• швидко наростаючий біль у животі;
• грижа не вправляється при легкому натисканні в положенні лежачи на спині.

Післяопераційні грижі успішно лікуються хірургічним шляхом. За відсутності лікування може сформуватися невправна грижа та розвинутися її утиск.

Причини появи післяопераційної грижі

Післяопераційна грижа є наслідком раніше виконаного оперативного втручання. Визначальними причинами її розвитку служать:

• нагноєння, запалення операційного шва;
• хірургічні помилки, допущені протягом першої операції;
• підвищене фізичне навантаження після операції;
• порушення режиму носіння переднього бандажа в післяопераційному періоді;
• недостатні відновлювальні сили та низький імунітет;
• ожиріння;
• сильний кашель, блювання, запори у післяопераційний період.

Профілактика післяопераційних гриж

• носіння бандажа після операції на черевній порожнині;
• правильне харчування;
• нормалізація ваги;
• обмеження фізичних навантажень після операції.

Лікування післяопераційної грижі

Позбутися ослеопераційної грижі можна лише хірургічним шляхом. Види операцій (герніопластика):

1) Пластика місцевими тканинами – ушивання дефекту апоневрозу передньої черевної стінки. Пластика місцевими тканинами можлива лише за невеликому розмірі дефекту – менше 5 див. При усуненні малих післяопераційних гриж допустиме місцеве знеболювання, за іншими ситуаціях операція виконується під наркозом.

2) Пластика із застосуванням синтетичних протезів – укриття дефекту апоневрозу при післяопераційній грижі синтетичним протезом. Існують різні способи, що відрізняються різним розташуванням сітки в анатомічних структурах передньої черевної стінки. Імовірність рецидиву дуже мала. Операція виконується під наркозом.